Чому безглуздо гнатися за високим рівнем вітаміну Д?

   Сьогодні поговоримо про те, що безглуздо гнатися за високими рівнями вітаміну Д у вас у крові. Можливо, це буде звучати дивно, тому що таке твердження йде врозріз з тим, що ви зараз звикли слухати з вуст лікарів, від знайомих, сидячи десь в електричці, читаючи якісь рекламні статті в метро або, можливо, ви чули десь це на просторах YouTube, що низькі рівні вітаміну Д обов'язково пов'язані з поганим станом здоров'я.

   Тобто, якщо у вас нестача вітаміну Д, то у вас будуть руйнуватися не тільки кістки, не тільки буде рохіт у дітей, не тільки буде остеопороз, але ще й будуть проблеми з серцем, з імунною системою, будете більш схильні до онкологічних захворювань, у вас будуть алергії, ви старітимете, у вас буде порушений кишечник, підшлункова залоза, цукровий діабет – одним словом, буде якийсь жах, якщо ви не забезпечите собі нормальні рівні вітаміну Д.

    Звідки виникло таке переконання?

   Є дві причини. Перша причина - останнім часом дійсно виявлено, що рецептори вітаміну Д існують практично у всіх клітинах нашого організму. Тобто, якщо вони є в клітинах імунної системи, у легенях, наприклад, у передміхуровій залозі, судинах, то логічно було б думати, що існує якась система, яка у вигляді вітаміну Д регулює всі життєво важливі функції нашого організму. І дійсно, деякі люди називають вітамін Д гормоном, тому що він має властивість зв'язуватися з рецепторами, тобто з такими ділянками клітин, які призводять до певних ефектів практично у всіх органах і тканинах.

    Друга причина – обсерваційні дослідження. Що означає обсерваційне дослідження? Це означає, що клінічне дослідження відбувається не шляхом експерименту, а простим наглядом за природним перебігом подій. Ми вибираємо собі якусь групу людей, дивимося в їхні медичні записи та оцінюємо, скільки вітаміну Д у цих людей є в крові. Потім ми спостерігаємо, що з цими людьми відбувається протягом певного, найчастіше, тривалого проміжку часу – п'ять чи 10 років. І виявляється асоціація, тобто взаємозв'язок.

    Виявляється, що у людей з низьким рівнем вітаміну Д частіше зустрічаються онкологічні захворювання, вони частіше хворіють на простудні захворювання, гірше переносять covid 19, у них розвивається цукровий діабет другого типу, алергії, захворювання кісток, суглобів, імунної системи і так далі. І звідси робиться висновок: якщо існує асоціація між низьким рівнем вітаміну Д і такими захворюваннями, значить, вітамін Д і є причиною цих захворювань. Тобто плутається причинно-наслідковий зв'язок і проста асоціація.

    Поясню це на простішому прикладі. Припустимо, ви бачите млин, який обертається під впливом вітру, і ви бачите, що чим сильніше дме вітер, тим швидше обертаються лопаті цього вітряка. Відповідно, ви починаєте думати, що млин виробляє вітер, і швидкість вітру залежить від того, наскільки швидко обертаються лопаті млина.
Те ж саме відбувається і з вітаміном Д. Може, у людини з ожирінням низький вітамін Д саме тому, що його жир поглинає вітамін Д, і, природно, у крові буде низький вітамін Д. Або у людини захворювання хвороби крона, або неспецифічний виразковий коліт і при цьому низький рівень вітаміну Д – можливо, це захворювання шлунково-кишкового тракту призводить до того, що у людини гірше всмоктується вітамін Д?

    Або у літньої людини з різними алергічними станами, з онкологічними захворюваннями виявляється низький вітамін Д. Але може бути, ця людина мало рухається, мало проводить часу на сонці, може, вона мало їсть і так далі? Тому ці обсерваційні дослідження нам абсолютно не проливають світла на причинно-наслідковий зв'язок.

     Висновок: Обсерваційні дослідження рівня вітаміну Д та хвороб не виявляють причинно-наслідкового зв'язку, а лише вказують на асоціацію низького показника вітаміну Д та захворювань.

    Чи існують експериментальні клінічні дослідження впливу низького вітаміну Д?
Для того, щоб позбутися цього помилкового уявлення про причинно-наслідковий зв'язок, було проведено кілька рандомізованих клінічних досліджень (коли суб'єкти розподіляються до груп у випадковому порядку, щоб прибрати системну помилку відбору).





    Також було проведено дослідження, при якому обирали людей вже зі спадково низьким рівнем вітаміну Д. Тобто у них не вистачає якихось ферментів, які призводять до того, що вітамін Д знаходиться на критично низьких рівнях, тобто – у людини генетично обумовлений низький вітамін Д. Ну і, відповідно, у нас очікування які? Якщо у людини генетично низький вітамін Д, то вона повинна страждати від усіх цих нещасть, які я перерахував. І що ви думаєте? Було проведено близько 60 таких досліджень, які використовують менделіанське рандомізування (тобто з використанням аналізу генотипу піддослідних), і виявилося, що практично у всіх випадках рівень вітаміну Д не впливав жодним чином ні на тривалість життя, ні на захворювання – взагалі. Лише у чотирьох із цих 60 досліджень було відзначено якийсь слабкий вплив низького рівня вітаміну Д на розвиток розсіяного склерозу. Але решта 56 абсолютно не показала жодних результатів.
Так ось, були проведені рандомізовані клінічні дослідження, які розглядали б вплив добавок вітаміну Д у людей з низьким рівнем на якісь певні результати: на розвиток раку, на загальну смертність, на захворювання серцево-судинної системи або на розвиток цукрового діабету. З'явилася публікація, що розглядала всі ці дослідження, які були проведені – такі публікації називаються мета-аналізами чи систематичними оглядами. Тобто це означає, що відбувається огляд усіх доступних досліджень.

     Було три дослідження, які, відповідно, називалися VITAL, ViDA та D2d. Вони об'єднували близько 30 000 чоловік. І це були рандомізовані клінічні дослідження. Тобто брали 2 групи людей з низьким рівнем вітаміну Д і одній групі давали добавки вітаміну Д, щоб підняти їх рівень до необхідних значень. І спостерігали за цими групами людей упродовж п'яти років. В одному дослідженні спостерігали, наскільки відрізнятиметься смертність взагалі та смертність від серцево-судинних захворювань у людей, які отримують добавки вітаміну Д. В іншому дослідженні спостерігали за тим, наскільки добавки вітаміну Д покращать захворюваність на рак та хвороби серцево-судинної системи. І, нарешті, наступне дослідження було присвячено впливу добавок вітаміну Д на розвиток цукрового діабету у людей із попередньою порушеною толерантністю до глюкози. І що б ви думали?

    Ці 30 000 людей досліджували протягом п'яти років і з'ясувалося, що якихось значних змін за всіма основними результатами – тобто у людей, які приймали вітамін Д, підтримували належний рівень, - нічим не відрізнялася загальна смертність, нічим не відрізнялися випадки розвитку раку, нічим не вирізнялися випадки серцево-судинних захворювань, нічим не відрізнялася частота розвитку цукрового діабету другого типу.

     І ось – останнє дослідження, яке включало 1200 осіб, було проведено в Японії. Предметом дослідження було: чи розвинеться у людей цукровий діабет другого типу, які вже мають порушену переносимість глюкози? Порівнювалися результати через один рік вживання добавок вітаміну Д, через два роки та через три роки. І в графіках результатів досліджень ми бачимо, що протягом першого року не було знайдено жодної різниці. Протягом двох років теж не було знайдено жодної різниці, і протягом трьох років теж не було знайдено жодної різниці. Тобто ми маємо рандомізовані клінічні дослідження, які є золотим стандартом визначення дії тих чи інших лікарських речовин. І всі ці добре проведені дослідження не показали жодної користі від додаткових добавок вітаміну Д, тобто приведення рівня вітаміну Д хворих людей у ​​норму.

     Є подібна ситуація у кардіології. Коли у людини трапляється інфаркт міокарда, часто спостерігаються порушення ритму. І є таке поняття – шлуночкові екстрасистоли – це коли серце починає скорочуватися передчасно, вибиваючись зі свого ритму. І раніше думали, що якщо ми приберемо ці шлуночкові екстрасистоли за допомогою ліків, то результат інфарктів міокарда буде кращим. Стали застосовувати ліки, які знизили кількість шлуночкових екстрасистол. Але це аж ніяк не вплинуло на результати інфаркту міокарда. Тобто розумієте, яка ситуація? Шлуночкові екстрасистоли – це лише якийсь симптом. Такий самий, як температура, наприклад, при якійсь інфекційній хворобі.

     Якщо ми людині даватимемо засіб проти температури, а в неї чума, або сибірська язва, ми не вилікуємо його, він просто помре. Якщо ми даватимемо засоби людині для підвищення вітаміну Д, сподіваючись, що таким чином вона уникне онкологічних проблем або діабету, або аутоімунних проблем і так далі, ми теж нічого не досягнемо. Принаймні на сьогоднішній день немає чітких доказів того, що це працює.

    Який висновок із вищесказаного?

    Гнатися за високими рівнями вітаміну Д в очікуванні того, що у вас відбудуться якісь чудові зміни здоров'я, не варто. Вся ця зацикленість на високих рівнях вітаміну Д поки що не має жодного доказу. Я не сперечаюся, можливо, і будуть відкриті якісь докази, але нині немає доказів позитивної дії вітаміну Д. Ну хіба що це може збагачувати, звичайно ж, лабораторії, які невтомно роблять дорогі аналізи на рівень вітаміну Д. Ну і, відповідно, компанії, що виробляють ці добавки.

    Звичайно, я не кажу, що не треба лікувати низькі, дуже низькі рівні вітаміну Д. Ну, наприклад, менше ніж 10 нанограм на мілілітр. Звичайно, і дітям треба, щоби не було рохіту. І деяким дорослим треба, щоб не було остеопорозу. Тільки треба не забувати, що якщо ви вже приймаєте вітамін Д на тлі остеопорозу, то треба обов'язково забезпечити себе достатнім споживанням кальцію, тому що вітамін Д вважає своїм головним завданням забезпечити нормальну концентрацію кальцію в крові, незалежно від ціни, яку доведеться заплатити. І часто цією ціною є при недостатньому надходженні кальцію з їжею вимивання кальцію з кісток, оскільки 99% кальцію в крові міститься саме в кістках.

    Тобто вітамін Д у цьому випадку робитиме вам абсолютно шкідливу функцію. Він вам розріже кістки, а ви сподіваєтеся, що він, навпаки, вам їх зміцнить.
Ось такі справи з вітаміном Д. Тому не зациклюйтесь на цьому. Достатньо бувати на сонці, достатньо їсти морепродукти. Ну, якщо вже вам так хочеться, ну приймайте вітамін Д, але не більше, ніж 4000 міжнародних одиниць на день, тому що більш високі дозування також шкодять здоров'ю.

Слава Україні!

Запитання від читача:
Добридень! Чи правильно я розумію, що, виходячи з цих досліджень, низький рівень вітаміну Д треба швидше сприймати як індикатор деяких проблем в організмі, а не як точку докладання зусиль для покращення здоров'я? І має сенс не стільки намагатися його підняти за рахунок препаратів, як перевіритися на асоційовані захворювання та стани?

   Відповідь доктора Петрика:
Правильно. Ви абсолютно точно все розумієте.


    Статтю написано зі слів Петрика Михайла Вадимовича, лікаря загальної практики та функціональної діагностики, Київ.


Рекомендуємо також прочитати статтю "Фульвова кислота - природний захист імунітету".